Sacred Texts Bible World Bible Index Previous Next
1:1 Симон Петр, слуга і апостол Ісуса Христа, тим, що з нами однаку дорогу віру приняли по правдї Бога нашого і Спаса Ісуса Христа:
1:2 благодать вам і впокій нехай умножить ся в познанню Бога й Ісуса, Господа нашого.
1:3 Яко ж усе до життя і побожности дароване нам Божою силою Його, через познаннє Покликавшого нас славою і чеснотою (милостю),
1:4 чим найбільші і дорогі обітницї даровані нам, щоб через них були ви спільниками Божої природи, ухиляючись від тлїнного хотіння, що в сьвітї,
1:5 то доложіть до сього усе ваше стараннє, і подайте у вірі вашій чесноту, а в чеснотї розум,
1:6 а в розумі вдержанне, а у вдержанню терпінне, а в терпінню побожність,
1:7 а в побожності братню любов, а в братній любові любов (для всїх).
1:8 Коли бо се буде у вас і умножить ся, то не оставить вас лїнивими, анї безплодними в познаннї Господа нашого Ісуса Христа.
1:9 У кого бо нема сього, той слїпий і коротко видющий, що забув на очищеннє давних своїх гріхів.
1:10 Тим то, брати, старайтесь більше утвердити ваше покликаннє і вибраннє; се бо роблячи, ніколи не спотикнетесь.
1:11 Так бо щедро дозволить ся вам вхід у вічне царство Господа нашого і Спаса Ісуса Христа.
1:12 Тим і не занехую завсїди пригадувати вам сї речи, хоч ви й знаєте, і утверджені у сїй правдї.
1:13 Видить ся ж менї право, доки я у сїй оселї, розбуджувати вас у наповіданню;
1:14 знаючи, що скоро оставлю оселю мою, яко ж і Господь наш Ісус Христос обявив менї.
1:15 Старати му ся ж, щоб ви і всюди, по моєму розстанню, робили спомин сїх річей.
1:16 Не за байками бо, хитро придуманими, йдучи, обявили ми вам силу і прихід Господа вашого Ісуса Христа, а бувши самовидцями величчя Його.
1:17 Бо Він приняв від Бога Отця честь і славу, коли зійшов до Него од величньої слави такий голос: "Се Син мій любий, що я вподобав Його."
1:18 сей голос чули ми, як сходив з неба, бувши з Ним на горі сьвятій.
1:19 Ще ж маємо певнїше слово пророче, і ви добре робите, вважаючи на него, як на сьвітильника, що сьвітить в темному місці, аж День засияє, і денниця зійде в серцях ваших;
1:20 се найперш знаючи, що жадне книжне пророцтво не дїєть ся своїм розвязаннєм.
1:21 Бо ніколи із волі чоловіка не виповідано пророцтво, а від Духа сьвятого розбуджувані, промовляли сьвяті люде Божі.
2:1 Були ж і лжепророки між людьми, як і між вами будуть лжеучителї, котрі введуть єресї погибелі, і відцуравшись викупившого їх Владики, приведуть на себе скору погибіль.
2:2 І многі підуть за їх погибіллю, котрі дорогу правди хулити муть,
2:3 і в зажерливості придуманими словами вас підходити муть, для котрих суд з давнього часу не гаїть ся, і погибіль їх не дрімає.
2:4 Бо коли Бог ангелів, що згрішили, не пощадив, а кинув їх в окови пекельної темряви, і передав, щоб хоронено їх на суд;
2:5 і коли первого сьвіта не пощадив, а самовосьмого Ноя, проповідника правди, охоронив, повідь на сьвіт нечестивих допустивши;
2:6 і коли городи Содому й Гоморру засудив на руїну, обернувши в попіл, і поставивши, яко приклад для будучих безбожників,
2:7 а ізбавив праведного Лота, омерзенного розпустним життєм безбожників;
2:8 (живучи бо між ними праведник той, дивлячись і слухаючи про беззаконні діла, день в день мучив праведну душу;)
2:9 то й знав Господь побожних з покуси вибавляти, неправедних же хоронити про судний день на муки,
2:10 найбільше ж тих, що ходять в слїд за тілом в нечистому хотінню, і зневажають начальство; що сьміливі, самолюбні, не лякають ся хулити власть,
2:11 хоч ангели, кріпостю і силою більшими бувши, не приносять проти них перед Господа докоряючого суду.
2:12 Сї ж як безсловесні зьвірі, природні, що родять ся на лови і забиттє, хулять, чого не розуміють, і в зотлїнню своїм загинуть,
2:13 і нагороду неправди приймуть. Солодкими вважають вони дочасні розкоші; вони
2:13 самий сором і беззаконнє, розкошують в обманьстві своїм, їдаючи з вами;
2:14 очі мають повні прелюбодїяння і неперестаючого гріха, надять душі неутверджені; серце в них навчене до зажерливосте, се - діти прокляття;
2:15 котрі, опустивши праву дорогу, заблудили, йдучи дорогою Валаама, сина Восорового, що полюбив неправедну нагороду,
2:16 тільки ж мав кару за своє беззаконне, бо підяремник нїмий, проговоривши чоловічим голосом, остановив нерозум пророка.
2:17 Се жерела безводні, хмари, хуртовиною гонимі, котрим чорна темрява на віки захована.
2:18 Промовляючи бо великими і марними словами, принаджують хотїннєм тїла та розпустою тих, що ледво утїкли від живучих в блудї,
2:19 обіцяючи їм волю, самі бувши слуги зотлїння; хто бо ким подужаний, того він і невольник.
2:20 Коли бо, утїкши від нечистоти сьвіта через пізнаннє Господа і Спаса Ісуса Христа, однакож, знов замотавшись, бувають подужані, то останнє їх - гірше первого.
2:21 Лучче би їм було не пізнати дороги правди, як, пізнавши, одвернутись від переданої їм сьвятої заповіди.
2:22 Довело ся ж їм по правдивій приповістї: "Пес вертаєть ся до своєї блювотини", а свиня, скупавшись, (іде) валятись у калюжу.
3:1 Се вже, любі, друге пишу вам посланнє, в котрих, наповідаючи збуджаю чисту думку вашу,
3:2 щоб згадали слова, проречені від сьвятих пророків, і заповідь від нас, яко апостолів Господа і Спаса,
3:3 се найперш знаючи, що прийдуть в останнї дні ругателї, ходящі по своєму хотїнню,
3:4 і скажуть: Де обітниця приходу Його? від коли бо батьки умирають, усе так само пробував від почину створіння.
3:5 Не знають бо ті, що так хочуть, що небеса були в давнього часу, і земля із води, і в водї постала словом Божим,
3:6 для чого й тогдашнїй сьвіт водою затоплений, погиб;
3:7 нинїшні ж небеса і земля тим самим словом заховані, і на огонь зберегають ся про день суду й погибелї безбожних людей.
3:8 Тільки ж одно се нехай не буде перед вами тайне, любі, що один день у Господа, як тисяч лїт, а тисяч лїт, як один день.
3:9 Не гаїть ся Господь з обітницею, як се декотрі за гайку вважають; а довготерпить вам, не хотячи, щоб хто погиб, а щоб усї до покаяння прийшли.
3:10 Прийде ж день Господень, як злодїй в ночі; тодї небеса з шумом перейдуть, первотини ж, розпечені розтоплять ся, і земля і дїла на нїй погорять.
3:11 Коли ж се все зруйнуєть ся, то якими слїд вам бути в сьвятому життю і побожності,
3:12 дожидаючи й бажаючи скорого приходу Божого дня, котрого небеса, палаючи, рунуть, і первотини, горючи, розтоплять ся ?
3:13 Нових же небес і землї нової по обітницї дожидаємось, в котрих правда домує.
3:14 Тим то, любі, сього дожидаючи, старайтесь нескверними і чистими явитись перед Ним в упокою,
3:15 а довготерпіннє Господа нашого за спасеннє вважайте; яко ж і любий наш брат Павел по даній йому премудрості писав вам,
3:16 яко ж і в усїх листах, говорячи в них про сї речі; в котрих дещо тяжко зрозуміти, що неуки і неутверджені перекручують, як і инші писання, на свою власну погибіль.
3:17 Ви ж, любі, знаючи вперед, бережіть ся, щоб і вас не зведено блудом безбожників, і не відпали від свого утвердження;
3:18 а ростіть в благодаті і знанню Господа нашого і Спаса Ісуса Христа. Йому слава і тепер і по день віка. Амінь.